поддержать сайтдневникиsupportFAQкабинетнаугад
регистрация
Четверг, 16 Мая 2024 г.
очень надо порефлексировать тут на тему залипания на определенном типе людей.

показать

не помню точно, когда это началось. кажется, ещё в конце 14 года, с Л. по крайней мере, анализируя сейчас выбор партнеров, понимаю, что до этого момента влюблённость приходила просто, легко, без повода, не выставляя объекту чувств критериев и требований. но в тот год всё пошло по пизде - психика стала выбирать чувствовать что-то только к людям с определенным регалиями и интересными профессиями. "бухгалтер/логист/дизайнер" - всё это вмиг стало банальным и отталкивающим. началось с лайтового "зав.библиотеки", а дальше были госслужащий очень высокого уровня, рок-звезда, сео геймдев компании. которые, помимо, интересного рода занятий и определенного уровня компетенций, дополнительно обладали ещё ворохом каких-нибудь регалий. и тогда это казалось мне нормальным, ну, просто совпадение, что не встретилось мне человека "попроще", я же не корыстная, я не фильтровала никогда людей по доходу, так что волноваться.
но сейчас, два месяца свиданий с новыми людьми спустя, понимаю - нихуя не было это совпадением. это мой модус операнди, что б его. потому что единственное свидание, которое хоть как-то показалось интересным - прошло опять с подобным персонажем (мегамозг, магистратура и десятилетие жизни заграницей, мва, два серьезных бизнеса и тд). а вот что-то перед этим с менеджерами, логистом, дизайнером было скучно, и никак не цепляло.
и, значит, стоит признать (очень это болезненно) - я ведусь на достижения других людей. а почему? (аааа, как стрёмно) потому что у меня таких достижений нет. и моя психика пытается найти партнера, чьи достижения я смогу себе "присвоить" ("смотрите, смотрите, кто у меня такой классный есть! и я, значит, тоже классная!").
ну, пиздец, приплыли. понять это можно было уже давно, конечно. но психика сопротивлялась до последнего. и только терапия позволила расшатать что-то внутри, что такие открытия в себе приносят теперь не так много боли и оттого в принципе возможны.
и что делать теперь с этим прекрасным знанием?.. бросить ходить на свидания (которые я то хочу, то, кидаясь в крайность, отрицаю ощущениями "одной хорошо") - и работать над собственными достижениями, над своей доской почета, куда я могу повесить свои медальки (не госнаграды, конечно, как у некоторых, но то, что больше по мне).
завязать наконец-то с затыканием собственных душевных пустот другими людьми.

(зачем я всем этим крутым моим бывшим и потенциальным - я, правда, хз. подозреваю, что я просто умею задавать нужные вопросы, проявлять искренний интерес и восхищаться - от этого ко мне начинают испытывать что-то вроде благодарности, которая, принимаясь за влюбленность, перетекает в привязанность, которую принимают за любовь - вероятно, как-то так)

(ааа, задолбало всё писать в мужском роде, но пока мне так спокойнее чего-то)
Среда, 15 Мая 2024 г.
Группы [ музыка ]
Спочатку одни воєнкори радісно передчували захоплення Харкова. Потім інші воєнкори засуджували перших за передчасне лікування зі шкури невбитого ведмедя. Тепер щось якось приходиться констатувати що прориву на фронті не вийшло. Все піднатужуються, все піднатискають а ЗСУ вдалося зупинити спроби завалити масою перед наданням допомоги Україні. Недавно був рекорд по кількості вбитих російських солдатів за день: 1740. І інфографіка із враженними НПЗ теж дає надію

At first, some war correspondents joyfully expected the capture of Kharkov. Then other war correspondents condemned the former for premature treatment from the skin of an unkilled bear. Now, for some reason, we have to state that there was no breakthrough at the front. Everyone is straining, everything is pressing, and the Armed Forces of Ukraine managed to stop attempts to overwhelm before providing aid to Ukraine. Recently, a record was set for the number of Russian military deaths per day: 1740. And the infographic with affected refineries also gives hope

Пан Яська
понеслась коза по ипподрому
15-05-2024 08:18
понеслась коза по ипподрому
15-05-2024 08:18   cannot be killed or swept aside
В кои-то веки гайдаевские "Двенадцать стульев" откатали по каналу "Культура", а не в промежутке между рекламой майонеза и сводкой новостей. Перед этим я имел неосторожность посмотреть документальный фильм о съёмках - сам по себе он был корректный и без желтизны, за что отдельное спасибо, но знания, знания!.. откликнулись по полной программе.
Оказалось, у главной музыкальной темы вполне себе имеются стихи.
http://www.notarhiv.ru/ruskomp/zaze...tayazhizn'.html
Л.П. Дербенёв - шутник знатный, и подложил почтенной публике ту ещё мину замедленного действия (а В.С. Золотухин спел её не менее темпераментно, чем прославленное танго).
Сложилась у меня глубочайшая уверенность, что в двустишии:
И не надо зря портить нервы,
Вроде зебры жизнь, вроде зебры...

- африканское копытное вообще ни при чём. Стерва там должна быть. И не могу теперь это развидеть, благо мелодия навязчивая.
ПАМАГИТЕ.
Вторник, 14 Мая 2024 г.
Пан Яська
понеслась коза по ипподрому
14-05-2024 15:03
понеслась коза по ипподрому
14-05-2024 15:03   cannot be killed or swept aside
Умом вроде бы понимаю нюансы вроде тенденций моды и прочих декоративных изысков, но хочется отдельно спросить: в какую такую временную дыру затянуло обыкновенные однорожковые люстры? Чтобы это был не скандинавский минимализм, голый loft, футуристические и астрономические загогулины, LED-взбрызги, китайские фонарики, бамбуковые хитросплетения с тремя лампочками из самых неожиданных мест или гнёзда птиц Рух — а банально уютный абажур, как на даче? Матовый плафон и тёплый жёлтый свет - отдельная задачка-неберучка, но всё-таки попроще.
Нет, я даже нашёл +- устраивающий меня вариант, но доколе?..
(ворчит)
Ось і закінчився курс процедур в косметичній кліниці. Замість карбоксі я обрала рф-ліфтінг, але не мікрогольчатий, а радіохвильовий. Результат був навіть краще ніж очікувала моя медикиня Катя. Катя втікла з окупованих територій, з Бердянську, вона україномовна і дуже красива. Коли обговорює Харків, в якому вона навчалася, то вона ледь не плаче. Ми з нею чекаємо разом перемоги України. Катя красива як німфа, а втім по віку годиться мені в дочки. Вона попередила мене до якого числа треба встигнути сплатити наперед, що попасти в акційний період. Чудова дитина!

Якщо коротко, з цікавих подій, я познайомилася з мамою і бабушкою трьох друзів Сережи. Вона сиділа мов сяюче сонечко на банкеті на честь Дня народження її онука. Людмила Євгенівна за освітою фізик, як мій батько і її подруги, колись давно, були з примату, як моя мама. Вона тільки й чекала співрозмовника щоб згадати минуле. Я їй теж сподобалася. Вона із Сиктивкару. Але вона живе в Києві з часів навчання в КНУ. Російськомовна, але вона в шоці від витівок росіян на війні . Вона б хотіла перемовин і миру, але погоджується з тим що уряд росії не договороспроможний

А ще Левчик вже цікавиться де саме я живу. Після війни він точно хоче приїхати.

Я врятувала азалію від вірної смерті, але про це пізніше.

А камера в мене геть хуйова і результати зйомки непередбачувані при однакових умовах, але інколи щось вийти може! В решті якостей вона набагато краща за попередню камеру, але ось цей момент, на жаль, це мінус


I have completed a course of procedures at a cosmetic clinic. Instead of carboxy, I chose RF-lifting, not microgol, but radio-lifting. The result was even better than my doctor Katya expected. Katya escaped from the occupied territories, from Berdyansk, she speaks Ukrainian and is very beautiful. When she discusses Kharkiv, where she studied, she almost cries. Together with her, we are waiting for the victory of Ukraine. Katya is as beautiful as a nymph, but she is suitable for my daughter in terms of age. She warned me by what date I had to pay in advance to get into the promotional period. A wonderful child!

In short, from interesting events, I met the mother and grandmother of three of Seryozha's friends. She sat like a shining sun at a banquet for her grandson's birthday. Lyudmila Yevgenivna was a physicist by education, like my father, and her friends, once upon a time, were from primates, like my mother. She was just waiting for the interlocutor to remember the past. She liked me too. She is from Syktyvkar. But she has been living in Kyiv since studying at KNU. Russian-speaking, but shocked by the antics of the Russians in the war. She would like negotiations and peace, but agrees with the fact that the Russian government is not capable of negotiation

Levchyk is already interested in where I live. After the war, he definitely wants to come

I saved the azalea from certain death, but more on that later.

And the camera I have is absolutely crazy and the shooting results are unpredictable under the same conditions, but sometimes something can work out! In the rest of the qualities, it is much better than the previous camera, but here is the moment, unfortunately, it is a minus





« 13-05-2024
Закладки за последние 3 дня:
15-05-2024 »
Закрыть